Голова ДМС Максим Нефьодов: "Митниця — це калькулятор. Він має рахувати чесно. Якщо він рахує нечесно, це називається контрабандою" Нефьодов розказав, чому на оновленій митниці все лишилося по-старому. 1280 «ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ. УКРАЇНА» 1 лютого — 7 лютого

Гостродефіцитне виконання держбюджету-2019 призвело до ручного управління державними фінансами наприкінці минулого року. Відчутно недостатні надходження змушують шукати причини такого невтішного стану речей у державі, тим більше, що саме торік запрацювали дві формально нові фіскальні структури — ДМС і ДПС. У цих держорганів — нові керманичі. Гадаємо, їм є що сказати громадянам, бізнесу й державі. DT.UA спочатку прямує на оновлену митницю, яка тепер стала самостійною Державною митною службою (ДМС). У ґрунтовній розмові з її головою Максимом Нефьодовим ми дуже сподіваємося не тільки з'ясувати причини хронічного недобору митних надходжень до бюджету (зокрема й у січні 2020-го), але й зрозуміти, чому на новій митниці все залишилося по-старому, чому продовжують діяти старі схеми ухиляння від оподаткування, чому влада своєю черговою заявою про рішучу боротьбу з контрабандою лише зриває аплодисменти контрабандистів?

У першій частині інтерв'ю ми порушимо питання наповнення держскарбниці; проблем та обсягів конфіскату; забезпечення митників сканерами та вагомірами; оцінимо обсяги контрабанди та її особливості.

Підсумки роботи

— На голові Державної митної служби лежить велика відповідальність за економічну безпеку держави. Проте торік дефіцит держбюджету сягнув 78 мільярдів гривень. Причому найбільший недобір до скарбниці стався саме наприкінці року. Максиме Євгеновичу, яка частка цього дефіциту на совісті митників і чому?

— Наскільки мені відомо, держбюджет-2019 недоотримав від митниці 22 мільярди 878 мільйонів 719 тисяч гривень (план виконано на 94,2%). Це якщо врахувати запланований дефіцит бюджету, що компенсується запозиченнями і доходами від приватизації. Зради чи перемоги в цьому немає. Це нормальне функціонування фінансів будь-якої країни.

Якщо казати конкретно про митницю, то найвагоміший фактор, що найбільше вплинув на доходи митниці 2019 року, — це, звичайно, коливання курсу долара. Ми взагалі знаходимося в унікальному епізоді бюджетного планування: все життя країна перебувала в умовах високої інфляції та достатньо односпрямованого коливання курсу долара. Всіх цікавило: на скільки зросте долар до кінця року? Оця інфляція й коливання курсу завжди закладалися народними депутатами до проєкту держбюджету. Розрахунку на те, що курс гривні може, навпаки, зміцнюватися, ніколи не було. Та й прецедентів також. Крім, здається, одного періоду, коли курс опустився нижче 5 гривень за долар протягом пів року.

Коли у нас замість закладеного в бюджет середньорічного курсу 28,2 гривні/долар середньорічний — близько 24, то це доволі неприємний сюрприз. Доходи митниці прив'язані до долара. Так, вартість телефону, що завозиться через кордон, однакова (приміром, 500 доларів) і поточного, і минулого року. З тих 500 доларів береться 20% ПДВ. Але ці 20% при курсі 27 і 24 значно відрізняються. Тому для себе в своїй статистиці ми вимірюємо доходи митниці в доларах, бо ефект курсу в плюс чи мінус не є ні досягненням, ні провалом. За такою логікою, найкращий керівник митницею був 2014 року, коли курс підскакував до 28 гривень/долар.

Тому, якщо вимірювати в доларах, то митниця перевиконала план, зібравши 2019-го на 1 мільярд доларів більше, ніж 2018 року. Напевно, в цьому є частина моєї роботи і частина роботи колишньої команди, бо я почав впливати на митницю ближче до кінця року. Офіційно нова митниця запустилася 8 грудня 2019-го. Тим не менш уже приблизно з вересня, коли запрацювали новий уряд і центральний апарат нової ДМС, я вважаю, принаймні політично, що це час моєї роботи, й усі успіхи чи провали теж мої.

Що стосується саме роботи митниці, то вона спрацювала 2019 року краще, ніж 2018-го. Це підтверджується не лише надходженнями в доларах, але й якісними показниками. Митниця — це калькулятор. Він має рахувати чесно. Якщо він рахує нечесно, це називається контрабандою. Базові показники, на які слід дивитися: навантаження на один долар імпорту (цей показник або стабільний, або незначно зростає, коли зменшується кількість оптимізаторів) і вартість оподаткованого імпорту. Резерви криються саме в зміні цієї вартості. Ми підозрюємо, що вартість імпортованих товарів занижується, або відбувається їх маскування під інші категорії товарів. Врешті вартість несировинного імпорту має зростати. Це якраз показник нашої роботи. І 2019 року ця вартість суттєво підвищилася, — ми бачили зростання приблизно 3% місяць до місяця. І це досягнення колективу митниці.

На сировинний імпорт митниця не має прямого впливу. Газ, вугілля, нафта коштують стільки, скільки коштують, там теж може бути контрабанда, але її методи інші.

— Тобто у митниці недобору від плану в гривнях не було?

— Звичайно, був недобір у гривнях. Якщо ви помножите перевиконання плану в доларах на фактичний курс 24, а не 27, який закладався до держбюджету, то виявиться недобір. Але ще раз скажу: митниця може виконати план за умови виконання інших параметрів держбюджету. Якщо питання в тому, що митниця має зібрати абсолютну кількість грошей безвідносно до всього іншого, що відбувається, то це досить дивно. Митниця, як і будь-який фіскальний орган, не створює грошей. Їх заробляють підприємці. Митниця лише бере визначену законом частку від цієї суми. Тому розмови про те, що митник має піти і десь "наскирдувати" грошей, виглядають досить дивно.

Ми переконані, що результати слід рахувати в доларах і обов'язково в прив'язці до інших параметрів, закладених до бюджету, приміром, до обсягу зростання імпорту.

— Нова митниця запустилася 8 грудня, а, за даними Мінфіну, за січень 2020 року недобір уже оновленої митниці становить 7,9 мільярда гривень. Щось знову не так чи плани не відповідають реальним можливостям? Подавати у відставку не доведеться?

— Так, недобір є. Знову ж таки, відіграє свою роль курс.

— Наразі курс долара зростає…

— Але курс, закладений до бюджету, — 27, а не 25, як зараз. Інший фактор, що має великий вплив, — це збільшення імпорту. До бюджету закладено зростання імпорту 11,1%. З цих параметрів і вираховуються доходи митниці. Безвідносно них вважати, що, незважаючи на імпорт і курс, митниця має зняти з підприємців більше грошей, — це було б абсурдно. Колись існувала практика азаровських переплат, збирання грошей авансом тощо… Та хочу запевнити: поки я тут, подібного не буде.

Імпорт у гривнях порівняно з минулим роком упав на 14%. У цьому є й певний позитив для країни з погляду платіжного балансу. Але при цьому ми не стали менше завозити споживчих товарів, лише зменшився імпорт сировини: газу, нафти, бензину. І це плюс для економіки. Звісно, з меншого імпорту грошей збирається менше. Крім того, в січні 2019-го діяв разовий фактор, маю на увазі близько 100 мільйонів доларів платежів за "євробляхи". У січні 2020-го таких грошей, звичайно, немає.

На цьому тлі якісні показники не свідчать про якесь падіння. Митна вартість зросла, і ми вважаємо це досягненням. Адже в середньому кілограм імпорту став на 5% дорожчим. Це і є результат нашої роботи в боротьбі із "сірими" схемами. Він досягається в тому числі за рахунок пошуку пересорту, роботи з митною вартістю, міжнародних заходів, ретельнішої перевірки, запровадження сканерів тощо. Ми не можемо вплинути на обсяг, а от вартість може коливатися дуже сильно. За моєї каденції зловили хуру з брендовими речами, які за заявленою вартістю коштували менш як 70 тисяч доларів, а за цінами в Інтернеті — майже 2,7 мільйона. Оце — робота митниці.

— А як виконати цю роботу? Коли, нарешті, митники будуть забезпечені в достатній кількості сканерами, вагомірами тощо?

— Говорячи про забезпечення митників, я починав би із зарплат. Це найболючіша історія. Якщо казати про дві найбільші реформи, які можна зробити для боротьби з контрабандою, то це підвищення заплат до ринкового рівня і об'єднання митниці в єдину юрособу, щоб була можливість перекидати декларації між митниками.

Зарплата не зробить з поганої людини чесну, але підняття зарплат дасть можливість перенабрати людей. Ви не повірите, але на конкурс приходять одні й ті самі митники. Це замкнене коло. Тому потрібно поступово підвищувати зарплату до ринкової. Як тільки вступить у силу закон №2318-1, що дає відповідну можливість, ми з другої половини березня почнемо переатестацію працівників із переведенням їх на контракт. Хто підпише контракт, той отримає значно більші зарплати. Сподіваємося, що це суттєво оновить кадри.

Звичайно, сканерів і ваг потрібно більше, але ще важливіша організація роботи. На більшості пунктів пропуску панує безлад. Звичайна людина не може збагнути, що там відбувається. Стоять люди, машини, митники, прикордонники, брокери… Це заважає контролювати процес і сприяє всіляким ухилянням: проїзд повз усіх, отримання коштів за пропуск поза чергою... І ваги, звичайно, дуже важливі. Це те, на чому ми концентруватимемося цього року, щоб забезпечити всі пункти працюючими ваговими комплексами. Бо в нас багато таких комплексів є де-юре, але їх немає де-факто: не працюють, зламані або працюють так, що ними можна нехтувати.

Сканери — дуже важлива річ. Це складний пристрій, що вимагає вміння від персоналу і розуміння того, які вантажі ми випускаємо на сканер. Це питання ризик-орієнтованого підходу. Ми не можемо всі вантажі відкрити, перевірити, зважити, відсканувати. По-перше, це дуже дорого. А по друге, це нереалістично з точки зору часу. Будуть не пробки, а взагалі кордон стане. Але сканер працює, він знаходить щось кожного дня. І для нас це дуже ефективний інструмент. Сканування хури займає 7–15 хвилин.

Хоча і сканер не панацея. Щось проїжджати буде завжди, бо існує природний рівень контрабанди, який неможливо повністю викорінити. Це як крадіжки в супермаркетах, адже жоден супермаркет не довів їх до нуля. Не тому навіть, що це теоретично неможливо, а тому що дорого. Є певна рівновага, коли подальша боротьба з крадіжками стає вже нерентабельною, — витрати на охорону більші. Те саме на митниці. Питання в тому, щоб мінімізувати зловживання. Тож сканерів треба більше. На жаль, на цей рік у нас не заплановано придбати нові сканери, це дорого. Але сподіваємося відремонтувати додатково хоча б пару мобільних, які раніше подарував Євросоюз і які було доведено, можливо, й свідомо, до неробочого стану. Акцент цього року — ваги. Також ми запускаємо пілот по інтегрованій системі відеонагляду на пункті Доманове.

Боротьба з контрабандою

— В яку цифру ви оцінюєте обсяги контрабанди в Україну? Чув від експертів — 100 мільярдів гривень. І скільки коштів у результаті не потрапляє до держбюджету?

— Мені важко оцінити контрабанду. Якби ми знали, скільки у нас контрабанди, ми її швидко припинили б. З відомими схемами ми боремося. Я дивився методологію досліджень, які показують 100 мільярдів гривень. Є й ті, які показують більше. Інколи вони викликають у мене подив. Наприклад, одне з досліджень визначило, що найбільший обсяг контрабанди в Україну — більш як мільярд доларів на рік — надходить із Швейцарії. При цьому у нас обсяг імпорту зі Швейцарією не такий, щоб можна було мільярд доларів десь сховати.

Ми зараз проводимо власну оцінку, щоб розуміти потенційні втрати, і вважаємо їх меншими. Намагаємося зрозуміти, в якій категорії який теоретично може бути обсяг зловживань, і скільки становлять доходи бюджету від усієї цієї категорії. Є категорії, на яких концентруватися слід перш за все, наприклад на автозапчастинах, — тут великі ризики. Є й категорії, де уявити собі значний обсяг контрабанди дуже важко. А є такі, що не належать до сфери відповідальності митниці, приміром, нафтопродукти. Всім зрозуміло, що там є проблеми. Але коли танкер стоїть за межами митної території, він не заходить на митницю, то з ним мають боротися військові. Це так само, як не можна звинувачувати прикордонників у заниженні митної вартості, бо це питання митниці.

З іншого боку, є резерви, про які мало хто говорить. Передусім це "піджаки" і "бусіки", схеми із завезення в ручній поклажі через аеропорти, поштові схеми. Однак ми не орган, що карає людей, які завозять дві пляшки текіли замість однієї. Але ми говоримо про людей, які завозять у ручній поклажі компактні, але дуже дорогі речі: одяг елітних марок, годинники, ювелірні прикраси, дорогу електроніку. Валіза, набита айфонами, — це макроекономічний вплив, тому що їх саме так приблизно і ввозять. Інколи запитують: "Коли ж ви впіймаєте контейнер айфонів?". Я скажу відверто: "Айфонів контейнерами не возять".

Ми оцінюємо контрабанду в десятки мільярдів гривень. Обов'язково зробимо заміри рівня, до якого можливо зменшити контрабанду. Є схеми, що можна прикрити на 95%, але існують і такі, яких не прикриєш повністю ніколи. Наприклад, поштова контрабанда. Її можна лише зменшити, виключивши одіозні випадки, коли для однієї людини пересилається повний модельний ряд взуття від 35-го до 45-го розміру.

— З 2018 року вже працює норма 24/72, яка була спрямована на боротьбу з так званими піджаками. Спочатку черги на кордонах дійсно поменшали, але згодом усе повернулося на свої місця: люди, "буси", черги. Чому перестало працювати? Корупція, відсутність контролю, що?

— Вплив закону на схему був, але не кардинальний. Питання в тому, що є кілька проблем, що заважають на практиці боротися із цим зловживанням. Перша — соціальний ефект: у схему залучені десятки тисяч людей, причому не від гарного життя. Це не їх товар. Якщо подивитися камери спостереження, то це виглядає так: через піший перехід бабуся несе диск від BMW X5… Вона каже: "Це в межах 500 євро і для особистого користування". Навіть якщо в неї нема BMW, вона має право це завезти. Це соціальні питання. Але за цим стоять потужні сили, які від схеми просто так не відмовляться. Навіть якщо йдеться про піший перехід "мурах", то це вже макроекономічні обсяги: 1000 людей на зміну, дві зміни, кожна людина несе 40–45 кг — це 90 тонн/доба.

Друга проблема: дуже важко на кордоні оцінити реальну вартість речі. Звичайно, є одіозні випадки — десять сумок Louis Vuitton за ціною 50 євро кожна. Тут усе зрозуміло. Але якщо ви бачите багато пакунків побутової хімії, зрозуміти на кордоні й оцінити, скільки це коштує, досить складно. Європа бореться із цим радикально, знижуючи вартість товарів для ввезення, запроваджуючи обмеження на певні групи товарів. Чи готові ми до таких радикальних заходів, мені сказати важко, бо я розумію, що спочатку ми маємо забезпечити оформлення і логістику товарів. Щоб люди могли завозити, легко і швидко сплачуючи мито. І це стосується не тільки митниці.

Перекрити завтра, приміром, перевезення "бусіками" неможливо, бо відразу буде заблоковано кордон. Це поступовий процес, розтягнутий хоча б на два роки. Практика, якої я дотримувався б: ми маємо періодично посилати дедалі жорсткіші сигнали. Наприклад: "З наступного місяця ми починаємо жорстко дивитися на електроніку. Якщо ви везете телевізор у коробці, відкривайте її, знімайте захисні плівки, вам це не потрібно, якщо він дійсно для власного використання". Саме це й призводить до того, що зростає митна вартість. Ми надаємо перехідний період.

Або як держава ми маємо надати людям субсидовані робочі місця. До речі, "мурах" повністю не перемогла жодна країна.

— Тим не менш скільки схем незаконного ввезення товарів в Україну закрито останнім часом?

— Схеми існували й існуватимуть завжди. Схеми контрабанди в Швейцарії такі самі, як і в Україні, — питання в обсягах цих схем. Чи є в Швейцарії заниження митної вартості? Є. Але воно становить від загального обсягу імпорту, скажімо, 0,5%, тоді як в Україні — напевне 10%. (Експерти DT.UA стверджують, якщо виключити сировинні схеми і заробітки при імпорті на ПДВ, то в сфері імпортних поставок товарів народного споживання заниження митної вартості відбувається в 80–85% випадків. — Ред.) Закрити схему повністю — це утопія. "Піджаків" зараз точно менше, ніж раніше, але вони є. Проте моя робота у тому й полягає, щоб їх було ще менше. Будь-яка мережа АЗС вам підтвердить: ринок "сірого" автомобільного палива зменшується, але він є. Чи досягнемо ми колись ситуації, коли люди перестануть хворіти? Навряд чи.

Основні три напрями боротьби, на яких ми наразі концентруємося: контейнери в Одесі, хури в Західній Україні, пошта і авіакарго. Чому саме ці напрями? Тому що вони перетікають один між одним. Ці три напрями макроекономічні, і перекрити їх можна лише разом, тому що люди дуже легко переорієнтовуються. Можна теоретично зупинити всю Одесу, а люди (ті самі) поїдуть у Чернівцях чи на Волині. Це ж стосується і пошти. Стискати можна лише разом, стискати щось одне з них — це фікція. Можна звітувати, що ми на 90% перекрили схему, але контрабандисти тільки аплодуватимуть і везтимуть іншим напрямком.

— Які обсяги конфіскованого митниками товару? І якого саме?

— Митниця лише вилучає товари, а конфісковує їх після цього суд. Торік судом було конфісковано товарів на близько 225 мільйонів гривень. Але слід зазначити, що всі дані щодо конфіскації надаються по заявленій вартості. Тому та хура, вартість якої ми оцінили в 2,7 мільйона доларів, потрапить до статистики згідно із вартістю в митній декларації, тобто 70 тисяч доларів. Цей напрям ще не працює ідеально, бо у нас є дуже великі проблеми з продажем конфіскату. Ми зробили перший крок і перенесли продажі нічийних товарів, що залишилися на митних складах, на аукціони і ProZorro.Продажі. Зараз ми готуємо законопроєкт, який визначить, що робити з конфіскованими товарами. І тут проблема в тому, що митниця майже не має своїх складів у жодному регіоні. А ті, що є, це просто сараї. Так виглядає інфраструктура, це без жартів. Кажуть: "Зробіть, щоб не крали". А, приміром, навіть на митному посту Столичний частково немає паркану, і розміщений він на приватній території, теоретично людина може зайти зрізати пломби… Легкого рішення тут немає.

Був випадок, коли вилучене зерно передали на елеватор, а потім воно з того приватного елеватора зникло. Хто винен? Ситуація трагікомічна, але вона потребує вирішення. Я спілкувався з "Укроборонпромом". У них є приміщення з охороною, які не використовуються. Можливо, їх використаємо для зберігання майна. Тут ще неоране поле роботи.

У другій частині інтерв'ю ми з'ясуємо, яким товарам віддають перевагу контрабандисти, і чи достатньо ефективні сьогодні методи боротьби зокрема з підакцизним сегментом. Обговоримо можливості комплексного захисту від контрабанди та удосконалення контролю правильності визначення митної вартості товарів. Не забудемо про якість кадрів. А крім того, відкриємо "сюрприз", для багатьох — не надто приємний. "Хвилюйтеся. Подробиці — листом".

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
ПОПУЛЯРНІ: